@saeedxt:

☘️سعيد☘️
☘️سعيد☘️
Open In TikTok:
Region: SA
Wednesday 27 November 2024 18:49:12 GMT
386
21
3
2

Music

Download

Comments

aa7mri22
عاشق الملـ💚ــكي :
🥰🥰🥰
2024-11-27 20:27:10
1
mofahd07
محمد بن فهد القحطاني :
صباح الورد🌹🌹 لأرواح لا تراها أعيننا ولكن قلوبنا رأت ملامح جمالها ونقاء ورقي أخلاقها
2024-11-28 06:07:44
0
To see more videos from user @saeedxt, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Можливо, хтось забув (а хтось просто не пам’ятає ті часи через вік), але ще 12–15 років тому ми жили в країні, де: 1. Розслідування проти представників влади — депутатів, міністрів, топправоохоронців — були чимось із жанру фантастики. Ніхто не заморочувався зі складними схемами: просто крали мільйонами доларів — і залишалися абсолютно недоторканими. 2. Люди у владі не те що не соромилися своїх сумнівних статків — навпаки, демонструвати розкіш було модно. Наприклад, Ганна Герман з’являлася на публіці з діамантовим годинником Franck Muller за майже 60 тисяч доларів, а колишня голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва — з Breguet за близько 100 тисяч доларів. Про сумки від Chanel чи костюми Brioni я вже мовчу. Український фотограф Влад Содель мав цілу рубрику, де регулярно знімав у Верховній Раді люксові аксесуари нардепів. Контенту вистачало. А ще пам’ятаю сюжети колег із Bihus.info, де, здається, Марина Ансіфорова знімала, як судді з’їжджалися на з’їзд суддів на люксових авто, у дорогих шубах. І це було нормою. 3. Люди при владі кічилися статусом і в будь-якій ситуації демонстрували «корочки» та дзвонили «другові». У 2012 році, коли «смотрящий Януковича» Юрій Іванющенко потрапив у ДТП, після одного дзвінка згори патрульні змінили протоколи і відмовились оформлювати справу офіційно. Потім сталася Революція Гідності.Активне українське суспільство вимагало справедливості, рівності перед законом і реальної боротьби з корупцією. І за ці 10 років ми справді пройшли великий шлях.Переважно не завдяки владі (ані попередній, ані нинішній), а всупереч. Але завдяки роботі журналістів-розслідувачів, громадських активістів, і створенню антикорупційної інфраструктури — НАБУ, САП — вдалося зрушити систему. Сьогодні я легко можу назвати десяток осіб із оточення президента або голови його Офісу, чиї дії розслідували або розслідують НАБУ/САП: Чернишов, Кириленко, Тищенко, Татаров — і це лише частина списку. Так, питання «чому ніхто не сидить» залишається актуальним — але це тема для окремої розмови. А замість годинника вартістю в київську квартиру, суспільство обговорює окуляри нової прем’єрки за 450 доларів. І це теж про зміни.  Чи знизили ми рівень корупції до рівня західних сусідів? Ні. Бо для цього недостатньо лише бажання громадян і наявності антикорупційних органів. Але НАБУ і САП справді зупинили достатньо схем і стали запобіжником для появи нових. Топпосадовці й кулуарні “рішали” розуміли: до тебе можуть прийти навіть якщо ти — друг президента. Тепер очевидно так не буде.  І той факт, що сьогодні за знищення НАБУ/САП голосували представники різних політичних сил — лише підтверджує їхню ефективність. Бо всі ці сили в різний час були фігурантами розслідувань. Сумно. Обурливо. І, якщо чесно, страшно за наше майбутнє.  (с) Євгенія Моторевська
Можливо, хтось забув (а хтось просто не пам’ятає ті часи через вік), але ще 12–15 років тому ми жили в країні, де: 1. Розслідування проти представників влади — депутатів, міністрів, топправоохоронців — були чимось із жанру фантастики. Ніхто не заморочувався зі складними схемами: просто крали мільйонами доларів — і залишалися абсолютно недоторканими. 2. Люди у владі не те що не соромилися своїх сумнівних статків — навпаки, демонструвати розкіш було модно. Наприклад, Ганна Герман з’являлася на публіці з діамантовим годинником Franck Muller за майже 60 тисяч доларів, а колишня голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва — з Breguet за близько 100 тисяч доларів. Про сумки від Chanel чи костюми Brioni я вже мовчу. Український фотограф Влад Содель мав цілу рубрику, де регулярно знімав у Верховній Раді люксові аксесуари нардепів. Контенту вистачало. А ще пам’ятаю сюжети колег із Bihus.info, де, здається, Марина Ансіфорова знімала, як судді з’їжджалися на з’їзд суддів на люксових авто, у дорогих шубах. І це було нормою. 3. Люди при владі кічилися статусом і в будь-якій ситуації демонстрували «корочки» та дзвонили «другові». У 2012 році, коли «смотрящий Януковича» Юрій Іванющенко потрапив у ДТП, після одного дзвінка згори патрульні змінили протоколи і відмовились оформлювати справу офіційно. Потім сталася Революція Гідності.Активне українське суспільство вимагало справедливості, рівності перед законом і реальної боротьби з корупцією. І за ці 10 років ми справді пройшли великий шлях.Переважно не завдяки владі (ані попередній, ані нинішній), а всупереч. Але завдяки роботі журналістів-розслідувачів, громадських активістів, і створенню антикорупційної інфраструктури — НАБУ, САП — вдалося зрушити систему. Сьогодні я легко можу назвати десяток осіб із оточення президента або голови його Офісу, чиї дії розслідували або розслідують НАБУ/САП: Чернишов, Кириленко, Тищенко, Татаров — і це лише частина списку. Так, питання «чому ніхто не сидить» залишається актуальним — але це тема для окремої розмови. А замість годинника вартістю в київську квартиру, суспільство обговорює окуляри нової прем’єрки за 450 доларів. І це теж про зміни. Чи знизили ми рівень корупції до рівня західних сусідів? Ні. Бо для цього недостатньо лише бажання громадян і наявності антикорупційних органів. Але НАБУ і САП справді зупинили достатньо схем і стали запобіжником для появи нових. Топпосадовці й кулуарні “рішали” розуміли: до тебе можуть прийти навіть якщо ти — друг президента. Тепер очевидно так не буде. І той факт, що сьогодні за знищення НАБУ/САП голосували представники різних політичних сил — лише підтверджує їхню ефективність. Бо всі ці сили в різний час були фігурантами розслідувань. Сумно. Обурливо. І, якщо чесно, страшно за наше майбутнє. (с) Євгенія Моторевська

About