@ludochka186: 🥊 Бій завершився, Усик — чемпіон. У залі гамір, спалахи, овації. А він раптом починає метатися рингом і щось вигукувати. По губах легко читається: "Де моя жінка? Де моя жінка?" Це не пафос, не вистава. Це чисте, безпосереднє. Людина шукає ту, з ким хоче розділити мить. Хтось проводить Катерину до рингу повз команду боксера. Він нахиляється, допомагає їй піднятися - і просто занурюється в обійми. Так, ніби весь бій був не за титул, а за можливість зараз от так - притулитись лобом до її чола. 📸 Камери клацають, люди аплодують, а вони окремо від усього. Свій маленький Всесвіт. А потім - звична простота в дописі: "Ти - моя підтримка. Ти - моє все." І от що справді зворушує: Перемога - перемогою, але найперше, що шукав Усик - не пояс. А Катю.