ОЛЕКСАНДР КОВТУНЕНКО АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ НАВКОЛО НАБУ: АВТОГОЛ НА ДИПЛОМАТИЧНОМУ ФРОНТІ 1. Політична та юридична криза Після несподіваного голосування Верховної Ради за зміни, які надають Офісу Генпрокурора (ОГП) непрямий, але суттєвий вплив на НАБУ та САП, Україна опинилася в ситуації політичного самострілу. Ці зміни де-факто руйнують незалежність антикорупційної інфраструктури, яку Україна роками будувала під тиском західних партнерів. Це сталося всупереч зобов’язанням, взятим Україною в межах: • умов макрофінансової допомоги ЄС; • програм МВФ; • безпекових домовленостей із США та Великою Британією; • перспектив майбутньої євроінтеграції та членства в НАТО. 2. Глибина проблеми: справа не тільки в голосуванні Скандал не обмежується самим голосуванням. Єрмак і ОП активно маніпулювали політичним процесом, ізолювавши зовнішніх партнерів від реального стану речей. Ключовий епізод — “дипломатичне затемнення”: Під час підготовки до голосування, коли відбувалась “реформа” системи підпорядкування НАБУ та САП, керівник ОП Андрій Єрмак фактично відключив послів країн G7 від комунікації зі своїми урядами. Як саме? • Українська сторона подавала перекручену чи обмежену інформацію про зміни в антикорупційному законодавстві. • Було організовано кулуарне переконання, що «нічого страшного не відбувається» — буцімто це лише «технічні» правки або зміни в кадровій політиці. • Посли не встигли узгодити свою офіційну позицію з МЗС своїх країн, або ж отримали «замилені» пояснення від української сторони до того, як стало відомо, що фактично НАБУ перепідпорядковують прокурорам пенсійного віку (зокрема, людям із системи Пшонки, умовно кажучи). У результаті — дипломатичний шок і міжнародний скандал. Після голосування партнери дізналися про реальні зміни постфактум, що викликало публічну й різку реакцію: • спільна заява G7; • незадоволення з боку Єврокомісії; • попередження з боку Держдепу США. 3. Чому «слуги» голосували — і хто ще прогнувся За словами директора НАБУ Семена Кривоноса, зараз у роботі бюро 40 справ щодо нардепів, а в кулуарних розмовах фігурує цифра до 70. Це пояснює: • чому голосували “за” навіть деякі опозиційні фракції (страх перед розслідуваннями); • чому частина депутатів просто “злилась” з голосування; • і чому Банкова була впевнена, що пройде «в темну». Фактично — відбувся масовий політичний шантаж із боку ОП: або ви голосуєте, або опиняєтесь у новинах НАБУ з незручним сюжетом. 4. Що тепер? Вже 31 липня влада намагається переграти ситуацію — провести нове голосування і скасувати скандальні зміни. Але: • довіра втрачена; • союзники насторожені; • кожен наступний рух Банкової під мікроскопом; • а кількість «продавлених» депутатів зменшується — адже публічний резонанс став занадто гучним, і не всі готові горіти разом із Банковою. Висновки: 1. Банкова продемонструвала готовність торгувати незалежністю інституцій в обмін на тимчасовий політичний контроль. 2. Єрмак перетворив міжнародних партнерів на статистів, намагаючись просунути зміну архітектури боротьби з корупцією за їх спиною. 3. Це — пряма загроза стратегічному партнерству України із Заходом. 4. Реабілітація можлива, але лише через скасування закону, публічне визнання помилки і кадрові рішення на Банковій. «Єрмака нафуй» скандувала молодь. І була права. - @alisa123456789123456789