dyb7eosmvryw :
Моя баба померла в 93 роки. Єдина з 10 дітей її батьків, хто стільки прожив. До дорослого віку дожили 6, з них лише один хлопчик. Я не можу назвати мою бабу дуже крепкою, а те що вона стільки прожила, це швидше було диво. Бо вона важко перенесла багато хвороб, ще з дитинства свого. Там і тиф, і гепатит, дитячі інфекції, і ще купу інших, які були в той час. Пережила 2 голодомори, причому другий з немовлям на руках (який теж вижив, але почав ходити аж у 2 роки, через знесилення). Все життя її діти бачили, яка у них хвороблива мама, що кілька разів її "вертали з того світу", а ще і господарство в селі та праця ланковою... Дід дуже палив (при ній, вони там всі були пасивні курці), помер від раку легенів, як моїй мамі було 17 років. І з тих пір всі думали, що наступною буде моя баба, так як зі здоров'ям було у неї регулярно щось таке, що ледь виживала. Вона з тих пір мала все, що треба підготовлене "на смерть" (і до смерті поміняла кілька нарядів у скрині, через їх зістаріння або розмір), вона завжди прощалась з усіма, коли від неї їхали, ніби то востаннє. Як їй було 80 років вона рік лежача була (тільки при мені за літо тоді 4 рази виймали її "приготовлене на смерть"), її невістка медсестра робила їй уколи приходила, але потім баба встала і ще довго сама себе обходила і навіть кури та маленький свій город мала.
2025-08-31 17:57:07